1.Якщо педагог, інші працівники, батьки чи учасники освітнього процесу стали свідками, то вони мають повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась жертва булінгу чи ні.

2.Після отримання звернення дитини, відповідна особа інформує керівника закладу освіти у письмовій формі (заява) про випадок боулінгу.

3.Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

4.До складу комісії входять: педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера» (за згодою), керівник закладу та інші заінтересовані особи.

5.У разі якщо комісія не кваліфікує випадок як боулінг, а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

6.За будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.