УМОВИ УСПІШНОГО ВИХОВАННЯ  ДІТЕЙ У С’ІМЇ

                               СІМ’Я МІЦНИЙ І ДРУЖНІЙ КОЛЕКТИВ

Добрі сімейні взаємини на виключають розбіжностей думок, суперечок. Але в дружній сім’ї їх розв’язують без роздратувань, приниження людської гідності, за будь-яких обставин тут не буде крику, взаємних образ, люди поважатимуть думку один одного, цінуватимуть авторитет батька і матері.

                               ЗДОРОВИЙ СІМЕЙНИЙ МІКРОКЛІМАТ

Сім’я – це невичерпне джерельце народної підготовки практична школа духовності дитини. Якщо в сім’ї здоровий мікроклімат, діти виховуються особистим прикладом батьків у дусі патріотизму і високої духовності.

                                              ДОВІР’Я У ВИХОВАННІ

Це означає – надання самостійності. Якщо малюк бачить, що дорослі вірять у його сили, чесність і доброту, порядність, вірять в те, що  він зможе перебороти труднощі в навчанні, виправити поведінку, то ця довіра окриляє його, вселяє впевненість у своїх силах, породжує бажання стати кращим.

                        СТАВЛЕННЯ ДО НАЙСТАРШИХ ЧЛЕНІВ РОДИНИ

Нерідко в сім’ях з легкої руки деяких молодих батьків вкорінюється зневажливе ставлення до думок, порад дідусів і бабусь. А вони ж пройшли великий життєвий шлях, багато що зробили для нас особисто.

    ЄДНІСТЬ ВИМОГ УСІХ ДОРОСЛИХ У СТАВЛЕННІ ДО ДІТЕЙ

Головне правило: ні за яких обставин не допускати в сім’ї різних дій, не узгоджених виливів. З нашої вини маленька людина части вирішує такі проблеми, які їй не під силу, більш того, вони травмують її свідомість.

                                           ГРАМАТИКА ДИСЦИПЛІН

        Шановні батьки!

1. Перше й безумовне правило – тілесні покарання неприпустимі!

2. Подавайте добрі приклади!

3. Чітко визначайте межі дозволеного.

4. Проявляйте наполегливість.

5. Проявляйте сталість.

6. Вводьте в “уроки дисципліни” гру.

7. Відвертайте увагу

8. Фізичне усунення.

9. Убезпечте оселю.

10.  Осуджуйте не дитину, а її вчинки.

11. Повторення – мати науки.

12. У дітей “коротка пам’ять”.

13. Не читайте довгих нотацій.

14.  Пояснюйте дитині мотиви вашої поведінки.

15.  Залучайте дитину до прийняття рішень.

16. Запобігайте конфліктній ситуації.

17. Будьте поблажливими до непосидючих.

18. Любіть дитину                                                                                                                                                ЯК СТАВИТИСЯ ДО СКАРГ ДІТЕЙ 

Скарга – це звернення дитини до дорослого з власної ініціативи.

1. Дитина потребує уваги дорослих.

2. Скарга – є сигналом певного дискомфорту часом фізичного, а здебільшого духовного, конфліктного, з чого малий сам не може виборсатися.

3. У скарзі відбивається негативне переживання дитини (тривога, гнів, обурення) і прагнення поділитися ним з дорослим.

4. Скарга дитини дорослому своєрідний прояв його прагнення спілкуватися з ним, гостре бажання розповісти про свої труднощі й незгоди у сфері взаємин із іншими людьми.

5. Скаржачись дитина шукає співчуття і співпереживання, то обминати увагою його звертання до вас, аж ніяк не можна. Часом досить пригорнути малого, щоб припинив рюмсати, а на справді сумуючи за вашої ласкою. А ще можна організувати взаємодію з однолітками. Усе це допоможе дитині оволодіти нормами взаємин з іншими людьми.

                                ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ ЩОДО ВАШОЇ ПОВЕДІНКИ

        Шановні батьки пам’ятайте!

1. Не кричіть на дитину.

2. Дайте дитині час перебудуватися.

3. Ваші накази дитині щодо, як їй слід чинити, мають бути короткими.

4. Перш ніж звертатися до сина чи доньки, переконайтеся, що вас слухають.

5. Ставтеся до проблеми серйозно.

6. Дотримуйтеся режиму.

7. Уникайте всього, що відвертає увагу.

8. Не напружуйтеся.

Поміркуйте: а чи не забагато вимагаєте від свого малюка? Часто кращий спосіб змінити його поведінку – змінити свою власну.

                                   СТАВТЕСЯ ДО ДИТИНИ ЯК ДО ОСОБИСТОСТІ

Шановні батьки, не слід говорити: “Роби так, я кому сказала!”, нічого не пояснивши. У родинах, де батьки надміру суворі, діти частіше зростають агресивними й неслухняними. Часи змінюються, на місце колишнього страху як основи моральності нині виступає повага, і передусім – ваша повага до дитини. Проте шанування має бути взаємним: в жодному разі не припускайте, щоб діти словами або діями ображали вас. Малі повинні бути ввічливими з вами – і тому що ви старші, і тому, що ви батьки.

                            ВИХОВАННЯ ДИТИНИ, ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ

Відповідь батьків однакова. Це добра, чесна, працьовита, скромна, дисциплінована і доброзичлива дитина.

Але ж йдеться про нормальну, звичайну дитину, часто дуже далеку від змальованого ідеального образу. Як же зробити сина, чи доньку вихованими? Якою мірою це залежить від вас батьків?

Дошкільнята надзвичайно чутливі. Взаємини і поведінка людей стають предметом їх пильної уваги та зразком для наслідування.

При цьому важливо допомогти дитині визначитися самій, що варто наслідувати а, що ні.

Почати потрібно з виховання культури поведінки, зовнішнього вигляду, мови, ставлення до речей, спілкування з дорослими і ровесниками.

Доброзичливість, уважність, тактовність допоможуть дітям зорієнтуватися в правильності власної поведінки. І коли ви гніваєтеся, простежте, щоб ваша реакція не була грубою. Спробуйте на кричати, не шарпати малого. А поясніть дитині, як потрібно зробити. Дитина повинна розуміти, чого від неї хочуть і чому вона повинна робити саме так, а не інакше. Тому важливою умовою ваших вимог до дитини – є об’єктивність. Вони повинні бути конкретними та обґрунтованими.

                                    ДИСЦИПЛІНА І БЕЗПЕКА ДИТИНИ

Шановні батьки! Велике значення для кожної дитини в її житті є безпека. Цілком природно малюк, який робить  свої перші кроки, прагне досліджувати все довкола. Проте на шляху відкриттів на нього здебільшого чекає небезпека – круті сходи, електричні дроти, гострі ножі, сірники тощо. Тож навіть у найліберальнішій родині не обійдеться без розумних обмежень.

Зводячи заборони до мінімуму, все ж таки пригадайте оте класичне “не можна”, якщо дії дитини загрожують її здоров’ю чи безпеці інших. Проявляйте жорсткість, коли йдеться про перехід через вулицю, або про постійні спроби торкнутися гарячої праски, а чи про “експеримент” з гвіздком в електророзетці.

                                                  ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.

2. Даруйте дитину свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

3. Не дивлячись на на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину.

4. Організовуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе “жертвою”, відмовляючись від свого особистого життя.

5. Не відгороджуйте дитину від обов’язків, проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Не давайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

7. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.

8. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

9. Частіше розмовляєте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

10. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

11. Більше читайте дитині. Розповідайте казки.

12. Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя.