ЗРОСТАЄМО ЗДОРОВИМИ                                                                                                                                                                                         

1. Огляд у педіатра.

Починає і завершує кожну диспансеризацію огляд у педіатра. Залежно від віку, конституції організму, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології педіатр визначає коло фахівців, у яких потрібно пройти огляд,терміни профілактичних щеплень, необхідні лабораторні аналізи. При повторному візиті до лікаря на підставі результатів повного обстеження Ви отримаєте висновок про стан здоров’я своєї дитини.

2. Огляд у окуліста.

У дитячому садку збільшується навантаження на зір дитини,оскільки вона більше часу, ніж удома, проводить за малюванням , ліпленням. та іншими заняттями,які потребують напруження очей. Тому дуже важливо перед початком відвідування дошкільного закладу організувати огляд дитини окулістом. Фахівець перевірить гостроту зору та виключить можливу патологію очей або за необхідності призначить лікування.

3. Огляд у отоларинголога.

Бажано пройти огляд в отоларинголога, оскільки чимало дітей хворіють на хронічний тонзиліт або розростання глоточної мигдалини ( аденоїди ). Коли діти потрапляють до нового середовища, нового колективу, наявні у них хронічні захворювання носоглотки можуть загострюватись. Медичній сестрі дитячого садка задля здійснення якісного контролю за здоров’ям дитини необхідно отримати вичерпну інформацію про стан її носоглотки.

4. Огляд у стоматолога.

Необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також перевірити прикус. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зубами та чутливими яснами, і за потреби проведе лікування.

5. Лабораторні дослідження.

При проходженні диспансеризації необхідно зробити загальний аналіз крові. Він покаже вміст гемоглобіну та лейкоцитів. Також на лабораторний аналіз слід подати сечу. Якщо аналізи виявлять інфекційні захворювання сечових шляхів або вульвовагініт у дівчат, обов’язково зверніть на це увагу медичної сестри дитсадка.

У дитини , що періодично потерпає від розладів шлунку, закрепів, радимо взяти на лабораторні дослідження кал: аналіз покаже, які складові їжі організм перетравлює,а які – ні. За результатами аналізу може знадобитися проведення ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.

6. Профілактичні щеплення.

Профілактичні щеплення бажано зробити не пізніше ніж за місяць до вступу дитини до дитячого садка.

УВАГА! Переконайтесь, що результати досліджень внесено до медичної картки дитини.

                                         ГРИП

Грип — гостра вірусна хвороба, яка характеризується інтоксикацією та ураженням верхніх дихальних шляхів і періодично набуває епіде¬мічного та пандемічного характеру. Розрізняють три типи вірусу грипу — А, В, С.

Треба знати!
• Джерело інфекції — хвора людина.
• Шлях передачі — повітряно-крапельний.
• Епідемія грипу типу А має вибуховий характер: протягом 2 місяців
хворіє 20—50 % населення. Після хвороби імунітет 1—3 роки.
• Епідемія грипу, що викликається вірусом В, повторюється кожні З—4 роки.
Розповсюджується повільно та триває зазвичай 2—3 місяці,
охоплюючи не більше 25 % населення. Після хвороби імунітет зберігається 3—6 років.
• Інкубаційний період 1—2 доби.
• Без ускладнень хвороба закінчується на 5—7 добу.
• Профілактика забезпечується масовою вакцинацією у передепідемічний період.

Симптоми хвороби
• Зазвичай хвороба починається раптово, зі збільшенням температури тіла
(39—40 градусів).
• Людину морозить.
• З'являється відчуття нездужання та розбитості.
• Головний біль.
• Біль у спині, попереку, кінцівках.
• Можуть виникнути ускладнення хвороби (запалення легенів, бронхіт).

Що перевіряти
• Слідкуйте за температурою тіла.
• Перевірте в медичній карті, чи була зроблена вакцинація.

Шпиталізація проводиться за життєвими та епідеміологічними показниками!

                                  Харчові токсикоінфекції

Харчові токсикоінфекції — гостре короткочасне захворювання, що виникає при вживанні в їжу продуктів, засіяних бактеріальною флорою. Проходить у вигляді гострого гастроентериту, гастриту.

Треба знати!
• Продукти, що не мають зовнішніх ознак зіпсованості, можуть містити
хвороботворні мікроби та викликати харчові токсикоінфекції.
• Збудники харчових отруєнь найчастіше зустрічаються в їжі тваринного
походження: м'ясі, рибі, молоці, консервах.
• Інкубаційний період: від 30 хвилин до 12 годин.

Симптоми хвороби
• Раптово хворого починає морозити, підвищується температура тіла.
• Починається блювання із сильним болем у зоні шлунку.
• Випорожнення кишечнику рідкі та водянисті від 1 до 10—15 разів на добу.

Профілактика
• Ветеринарно-санітарні заходи.
• Санітарно-гігієнічні заходи.

Треба обов'язково звернутися до лікаря! 

1.  дотримання розпорядку дня

2.  оптимальне збалансоване харчування

3.  проведення загартовуючих процедур

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застудних захворювань. Обов’язковим є проведення ранової гімнастики , часте миття рук з милом , систематичні  прогулянки на свіжому повітрі.  

Повноцінний раціон має містити достатню

кількість усіх необхідних для організму

поживних речовин в правильній кількості

( наприклад нестача білка в організмі

спричиняє погіршення стану імунітету ).     

Багато продуктів природно оснащені

здатністю підвищувати імунні властивості

організму, а також мають антивірусну дію.

Їжте побільше часнику та цибулі. Вживайте

їх  в якості приправи для покращення смаку,

а також в якості фітотерапії ( нарізані дрібно

часник та цибулю в блюдцях розставте  по

приміщеннях квартири).

                                          Обирайте продукти багаті вітаміном С.

          Це лимон , шипшина, капуста броколі, різноманітна зелень.

Загартовуючі процедури

Загартування як один із основних засобів

профілактики ГРЗ забезпечує стійкість

організму до несприятливих фізичних

                                     чинників навколишнього середовища –

коливань температури , змін атмосферного 

тиску тощо.  Дозоване використання про-

цедур загартування допомагає активізувати

захисні механізми організму. Найпоширенішим

      методом загартування є свіже повітря та вода.  

            Загартовування дошкільнят відповідно до програми "Українське дошкілля"

     Загартовування один з найважливіших  розділів програми,направлений на підвищення опірності організму негативним чинникам зовнішнього середовища, формування у дітей системи уявлень про власний організм і здоровий спосіб життя.

     Основи загартовування у дошкільному закладі.

1.забезпечувати щоденне перебування дітей на свіжому повітрі та відповідність їхнього одягу погодним умовам. Прогулянка у першій половині дня має тривати не менше 2-2,5 годин, у другій 1-1,5 години (залежно твід погодних умов час прогулянки може бути скорочено).

2.забезпечувати перебування дітей у провітрюванному приміщенні у полегшеному одязі при температурі повітря +19…+2. У спальні під час денного сну температура повітря має становити+15…+16. Ранкова гімнастика та заняття з фізичної культури проводяться у фізкультурній залі при температурі повітря +14…+15.

3.проводити загартування водою після денного сну , а влітку - і перед обідом .Для миття рук, обличчя, полоскання рота використовується вода кімнатної температури . Для обливання ніг температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм: початкова температура води становить +34…+35, кінцева - +22…+23.

4.застосовувати нетрадиційні методи загартовування  ( ходьба босоніж по камінцях, вологих ганчірках тощо…)

5.організовувати та проводити лікувально - профілактичну роботу.

Освітня функція загартовування для дітей:

За допомогою участі у загартовуючи процедурах діти можуть не тільки оздоровитися. Загартовування у дошкільному закладі може виконувати й такі освітні завдання:

•  формувати уявлення про своє тіло необхідність збереження свого здоров’я

•  ознайомлювати дітей з правилами безпечної поведінки у довкіллі

•  формувати культурно – гігієнічні навички

•  розвивати доброзичливі стосунки з однолітками впрцесі спільної рухової діяльності

•  формувати позитивні моральні та вольові риси характеру

Здоровий спосіб життя для дітей дошкільного віку

визначається такими параметрами:

Дотримання режиму дня;

•  Належне володіння культурно-гігієнічними навичками;

•  Раціональне харчування та культура споживання їжі;

•  Руховий та повітряний режим;

•  Режим активної діяльності та відпочинку;

•  Профілактичні засоби, щодо збереження здоров‘я;

•  Духовний розвиток і гармонійні стосунки з довкіллям та самим собою;

•  Душевний комфорт та психічна рівновага.

Якщо розглядати здоров‘я у контексті його чотирьох складових: фізичного, психоемоційного, морального та соціального, то всі вони взаємопов‘язані і впливають на загальний стан особи.