Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №57 Криворізької міської ради

 





Корисні поради психолога

 

 

ЧИ ПОТРІБЕН ДИТИНІ МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН?

Психологи вважають, що батьки отримують разом з мобільним телефоном можливість контролю за дитиною, але фахівці говорять, що почуття безпеки уявне. У багатьох ситуаціях дитина не має часу, щоб дістати з кишені чи ранця телефон, і передзвонити.

Купувати мобільний можна у шкільному віці  (з десяти років) Але лікарі радять: якомога пізніше! Якщо ж Ви купили дитині телефон, пам'ятайте: до 16-ти років діти часто хворіють. Особливо вони схильні до захворювання на міопію, тобто, короткозорість. Якщо ви хочете зберегти зір дитині, то не купуйте його з великою кількістю функцій. Не варто купувати таку модну модель, як слайдер. Діти погано контролюють силу рук та пальців. Часто від невмілого відкривання у верхньому куту екрана з'являється мікро-шпарина. Ремонт буде дорогим. Телефон має бути дешевим, скромним, з обмеженою кількістю функцій. Телефон має бути тільки засобом комунікації.

Мобільний потрібен дитині у таких випадках:

*  якщо   вона багато часу   проводить сама, гуляє без контролю;

* коли дитина навчиться самостійно слідкувати за власними речами. Якщо іграшки часто ламаються чи забуваються у друзів, тоді мобільний купувати дитині не слід;

* важливо, щоб дитина усвідомлювала свої потреби. Якщо вона діє за принципом «Хочу зараз», то купувати мобільний ще не варто;

* треба пересвідчитись, що дитина вміє телефонувати до матері і батька. Просіть її робити «контрольні дзвінки» на ваші телефони;

* треба, щоб дитина знала ази телефонного етикету: не можна користуватися на уроках; обмежити спілкування у громадських місцях; телефонна розмова має бути короткою;

* навчіть дитину вірно витрачати її «мобільний бюджет». Чітко поясніть дитині, яким буде її ліміт бюджету на тиждень;

* не варто забирати у дитини телефон у вигляді покарання. У дитини не буде почуття поваги до своєї та чужої приватної власності.

 

   Підготовка дитини до дитячого садка.


1. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб маля пішло в дитячий садок. Наприклад: «Дитячий садок це такий красивий будинок, куди мами й тата приводять своїх малят. Я хочу, щоб ти познайомився і подружився з іншими дітьми і дорослими. У садку все пристосовано для дітей. Там маленькі столики і стільчики, маленькі ліжечка, маленькі раковини для вмивання, маленькі шафи, багато цікавих іграшок. Ти все зможеш розглянути, доторкнутись, пограти з цими речами. У саду діти їдять, гуляють, грають. Я дуже хочу піти на роботу, мені це цікаво. І я дуже хочу, щоб ти пішов в дитячий садок, щоб тобі теж було цікаво. Вранці я відведу тебе в садок, а увечері заберу. Ти мені розповіси, що у тебе було там цікавого, а я розповім тобі, що у мене цікавого на роботі. Багато мам і тат хотіли б відправити до цього садка своїх дітей, але беруть туди не всіх. Тобі пощастило, восени я почну водити тебе туди. Але нам потрібно підготуватися до цього. Купити всі необхідні речі, приготувати "радісну коробку", вивчити ім*я вихователів і правила дитячого садка.
2. Проходячи біля дитячого садка, з радістю нагадуйте дитині, як йому повезло — восени він зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і близьким у присутності маляти про свій успіх, говорить, що пишаєтесь своєю дитиною, адже її прийняли в дитячий садок.
3. Розкажіть дитині про режим дитячого садку: що, як і в якій послідовності, віна робитиме. Чим детальніше буде ваша розповідь і чим частіше ви її повторюватимете, тим спокійніше і упевненіше відчуватиме себе ваше дитя, коли піде в садок. Запитуйте у маляти, запам'ятав і він, що робитиме після прогулянки, куди складати свої речі, хто йому допомагатиме роздягатися, що він робитиме після обіду. Питаннями такого роду ви зможете проконтролювати, чи добре дитина запам'ятала послідовність подій. Малят лякає невідомість. Коли дитя бачить, що очікувана подія відбувається, як і було обіцяно, віна відчуває себе упевненіше.
4. Побалакайте з дитиної про можливі труднощі, до кого віна може звернутися за допомогою, як віна це зможе зробити, Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: "Я хочу пити", і Ганна Миколаївна наллє тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це». Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на першу вимогу і так, як віна хоче. Поясніть, що в групі багато дітей і інколи її доведеться почекати своїй черзі. Ви можете сказати маляті: "Вихователь не зможе одягнути відразу всіх дітей, тобі доведеться трохи почекати». Спробуйте програти всі ці ситуації з дитям будинку. Наприклад, ви — вихователь, а ведмежа, за якого вам теж доведеться говорити, просить пити.
5. Приготуйте разом з дитиною «радісну коробку», складаючи туди недорогі речі. Це можуть бути невеликі іграшки, привабливі для вашого дитини і вже точно будуть радувати інших дітей, коробочки з вкладеними в них забавними предметами: красиві паперові серветки або латочки з тканини, приємні на дотик; книжки з малюнками. Можливо, ви вмієте складати орігамі, тоді сміливо відправляйте в «радісну коробку» паперового журавля або собачку. За літо ви наповните коробку. Тоді восени вранці вам простіше буде відправляти дитину в дитячий садок: з іграшкою веселіше йти і простіше зав'язати стосунки з іншими дітьми.
6. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не віднімати іграшки; пропонувати свої іграшки, робити послуги іншим дітям.
7. Дитя звикне тим швидше, чим з великою кількістю дітей і дорослих зможе побудувати стосунки. Допоможіть йому в цьому. Познайомтеся з іншими батьками і їх дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашої дитини на ім*я.
8. Чи знаєте ви, що чим краще будуть ваші стосунки з вихователями та іншими батьками і їх дітьми, тим простіше буде звикнути вашій дитині.
9. Будьте поблажливі і терпимі до інших. Досконалих людей немає. Проте, прояснювати ситуацію, що турбує вас, необхідно. Робіть це в м'якій формі або через фахівців. У присутності дитини уникайте критичних зауважень в адресу дитячого садку і його співробітників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садом.
10. В період адаптації емоційно підтримуйте дитину. Тепер ви проводите з ним менше часу. Компенсуйте це якістю спілкування. Частіше обіймайте дитину. Скажіть маляті: «Я знаю, що ти нудьгуєш без мене, що тобі буває страшно. Коли відбувається щось нове, завжди спочатку страшно, а потім звикаєшся і стає цікаво. Ти молодець, ти сміливий, я пишаюся тобою. У тебе все вийде».
11. Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, і йому простіше буде відпускати вас.
12. Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може потрібно до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани. Краще, якщо на цей період в сім'ї буде можливість підстроїтися до особливостей адаптації свого маляти.
13. Якщо через місяць ваша дитина ще не звикла до дитячого садука перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті з них, про які ви забули.
15. Якщо ви продовжуєте мати потребу у контакті з фахівцями, педагоги і психологи дитячого садка чекають вас! Як показує досвід, позитивний ефект має наступна практика введення дітей в групу дитячого саду з врахуванням прогнозу міри адаптації кожного дитяти.

                          "Домашні завдання" по адаптації до дитячого садка.

1. Необхідно відрегулювати спорожнення кишечника у дитяти, бажано в уранішні години і в домашніх умовах, інакше ця проблема може стати причиною комплексів у вашого маляти. Оптимальним часом для дефекації є час після сніданку (необхідно постаратися сформувати умовний рефлекс на дефекацію в один і той же час), коли активізується робота кишечника і максимально виражено просування їжі у напрямі до прямої кишки. Вранці дитяти треба будити з врахуванням часу на неквапливі відвідини туалету після сніданку. Добре також запропонувати йому до сніданку випити натщесерце стакан прохолодної води з додаванням 1- -2 ч. л. меду, варення або цукру - якщо на ці продукти у маляти немає алергії. Прохолодна вода також стимулює роботу кишечника. Для стимуляції дефекації в живлення дітей необхідно ввести продукти, дратівливі кишечник: підсушений чорний хліб, капусту, моркву, буряк, шпинат, кабачки, інжир, фініки, яблука, чорнослив, дині, персики, гарбуз, кефір, рослинні жири і збільшити кількість споживаної рідини до 1,5-2,0 л в день. З живлення дітей треба виключити продукти, що викликають замки: міцний чай, какао, шоколад, гранат, кизил, манну кашу. Обмежити слід чорницю, груші, густі супи, рис, борошняні вироби (білий хліб, піроги, млинці, печиво, макарони). Необхідно навчити дитяти користуватися туалетним папером - на той випадок, якщо спорожнення кишечника відбуватиметься в дитячому саду.
2. Маля повинне уміти самостійно мити руки з милом і сякати в носову хустку.